посольський
ПОСОЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до посол і посольство. За «Глухівськими статтями» гетьманові заборонялись безпосередні дипломатичні зв'язки з іноземними державами, але гетьманським представникам дозволялось бути присутніми на посольських з'їздах, де вирішувались питання, зв'язані з Україною (Іст. УРСР, І, 1953, 287); // Власт. послові. Посольська гідність.
^ Посольський приказ, іст. - у Росії XVI - початку XVIII ст. - центральна державна установа, що відала в основному дипломатичними зносинами з іноземними державами, а також здійснювала керівництво такими приказами, як Малоросійський, Смоленський тощо; будинок, де була розміщена ця установа. Палюче сонце лилося крізь вікна посольського приказу (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 271).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | посольський | посольська | посольське | посольські |
Родовий | посольського | посольської | посольського | посольських |
Давальний | посольському | посольській | посольському | посольським |
Знахідний | посольський, посольського | посольську | посольське | посольські, посольських |
Орудний | посольським | посольською | посольським | посольськими |
Місцевий | на/у посольському, посольськім | на/у посольській | на/у посольському, посольськім | на/у посольських |