поспішно
ПОСПІШНО. Присл. до поспішний 1. Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно (Котл., І, 1952, 87); Поспішно, наче від цього багато залежить, скидаю речі у чемодан, одну на другу, жужмом (Коцюб., II, 1955, 266); Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (Гончар, III, 1959, 231).