постогнувати
ПОСТОГНУВАТИ, ую, уєш, недок. Стогнати стиха час від часу. Хвора жінка важко дихала і стиха постогнувала (Коцюб., І, 1955, 345); Ранені в руки та голови сиділи під будами, оббризкані власною кров'ю, і, постогнуючи, чекали допомоги (Ірчан, II, 1958, 227); Мати прокинулась. Спираючись на лікоть і постогнуючи від ревматичного болю, звелася і сіла в ліжку (Вільде, Сестри.., 1958, 88); * Образно. Старий розмальований дерев'яний ослін, наскрізь продірявлений шашелем, аж постогнує під вагою доброго десятка чоловіків, які тісно усілись і димлять самокрутками (Логв., Літа.., 1960, 12); Вітер завива понад річкою, постогнує тихо верба (Дім., Ідол, 1961,12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постогную | постогнуємо |
2 особа | постогнуєш | постогнуєте |
3 особа | постогнує | постогнують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постогнуватиму | постогнуватимемо |
2 особа | постогнуватимеш | постогнуватимете |
3 особа | постогнуватиме | постогнуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постогнував | постогнували |
Жіночий рід | постогнувала | |
Середній рід | постогнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постогнуймо | |
2 особа | постогнуй | постогнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | постогнуючи | |
Минулий час | постогнувавши |