посілість
ПОСІЛІСТЬ, лості, ж., заст., рідко. Володіння (у 2 знач.), маєток. Продавши свою невеличку посілість у Синяччині, жив [Кисилевський] з мізерної пенсії канцеляриста (Фр., VI, 1951, 236); З гір, з міста Кімполунга, де прожила я з родичами п'ятнадцять років, переселились ми на невеличку свою посілість на Буковині (Коб., III, 1956, 571).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посілість | посілості |
Родовий | посілості, посілости | посілостей |
Давальний | посілості | посілостям |
Знахідний | посілість | посілості |
Орудний | посілістю | посілостями |
Місцевий | на/у посілості | на/у посілостях |
Кличний | посілосте | посілості |