потемнішати
ПОТЕМНІШАТИ, аю, аєш. Док. до темнішати. Буйно розрослися трави й кущі, потемнішало листя на деревах (Донч., Вибр., 1948, 278); Обличчя солдатів потемнішали, всіх зморила дрімота (Кочура, Зол. грамота, 1960, 290); // безос. Сині волошки проти місяця ще більше синіли, затуляючи собою мало не все вікно.. Немов аж потемнішало в хаті од їх, покращало... (Вас., І, 1959, 198).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потемнішаю | потемнішаємо |
2 особа | потемнішаєш | потемнішаєте |
3 особа | потемнішає | потемнішають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потемнішав | потемнішали |
Жіночий рід | потемнішала | |
Середній рід | потемнішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потемнішаймо | |
2 особа | потемнішай | потемнішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потемнішавши |