потесати
ПОТЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех. 1. Обтесати все або багато чого-небудь. Хата будувалася швидко. Гоблик купив у циган вальки, за дерево заплатив на корені, а люди задарма зрубали, потесали і додому привезли (Томч., Жменяки, 1964, 69); Будувати його Бразду було не так вже важко - ліс він мав, купу в нього брав не один десяток людей. Тільки Бразд крикнув - всі вони з'явились: нарубали лісу, потесали, склали, вивершили, перекрили, накрили - добрий терем мав тепер Бразд (Скл., Святослав, 1959, 90).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потешу | потешемо |
2 особа | потешеш | потешете |
3 особа | потеше | потешуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потесав | потесали |
Жіночий рід | потесала | |
Середній рід | потесало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потешімо | |
2 особа | потеши | потешіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потесавши |