потир
ПОТИР, а, ч. Чаша або келих, якими користуються під час виконання християнських релігійних обрядів. Потир має красиві пропорційні форми, оздоблений рослинним орнаментом і плетінкою (Укр. золотарство.., 1970, 127).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потир | потири |
Родовий | потира | потирів |
Давальний | потирові, потиру | потирам |
Знахідний | потир | потири |
Орудний | потиром | потирами |
Місцевий | на/у потирі | на/у потирах |
Кличний | потире | потири |