потирання
ПОТИРАННЯ, я, с. Дія за знач. потирати. Дітвора.. забавлялась ловленням дрібних рибок на гачки, зроблені вдома з простого дроту й загострені при допомозі потирання об м'який камінь (Фр., VI, 1951, 303); Пісня про сироту, що поневіряється в людях, зразу сп'янила Тараса. Сам сирота, що зазнав уже людського глуму й потирання, він так і прикипів до місця (Вас., II, 1959, 369).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потирання | потирання |
Родовий | потирання | потирань |
Давальний | потиранню | потиранням |
Знахідний | потирання | потирання |
Орудний | потиранням | потираннями |
Місцевий | на/у потиранні | на/у потираннях |
Кличний | потирання | потирання |