потискувати
ПОТИСКУВАТИ, ую, уєш і ПОТИСКАТИ, аю, аєш, недок., ПОТИСНУТИ, ну, неш; мин. ч. потиснув, нула, ло і потис, тисла, ло; док. 1. перех. Стискати (чиюсь руку, пальці) на знак привітання, знайомлячись або виражаючи які-небудь почуття. - Я дуже рада за тебе, - потискуючи Саві руку, сказала Ольга Коршунова, коли новий чемпіон прийшов і сів на своє місце (Собко, Стадіон, 1954, 423); - Бичків половлюєш? - мружиться Дорошенко, потискаючи руку колишньому своєму однокашникові (Гончар, Тронка, 1963, 335); Офіцери мовчки потиснули один одному руки і розійшлися на короткий фронтовий спочинок (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 115); Із штурвальної рубки зійшов капітан, Мені руку потис, як другу (Забашта, Нові береги, 1950, 28).
2. тільки док., перех. і неперех., розм. Натиснути на кого-, що-небудь; трохи або злегка стиснути щось. Притулився [Дмитро] плечем до ноги Марусі і м'яко її потис (Хотк., II, 1966, 137); В тій хвилі князь потис за срібний дзвоник - Се знак тиші (Фр., XII, 1953, 353); Алебастрова, з очима кольору небесної блакиті лялька, коли їй легенько потиснути пупчика, соромливо пищала (Кач., II, 1958, 384); * Образно. Лихо, як ніченька, чорне, Так тебе часом огорне, Так тебе всього потисне, Що не дивився б на світ... (Граб., І, 1959, 353); // перен. Натовпом, штовхаючи один одного, піти кудись. Казань відбулася перед церквов [церквою].. Гуцули потисли туда [туди] і збилися такою лавою, що нею хиляло, як хвилею на морі (Хотк., II, 1966, 68); // перен. Наступаючи, відтіснити супротивника з зайнятих ним позицій. - Фашисти лютують, напирають, як оскаженілі, хотять [хочуть] вибити нас із захоплених позицій. І таки потиснули (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 25); Червоних з околиць потисли, І от, у поблисках криці, Над Монмартром вузьким нависли Версальські збройні убивці (Рильський, Зим. записи, 1964, 112).
3. неперех., у сполуч. із сл. плечима, розм. Піднімати й опускати (плечі) на знак нерозуміння, здивування і т. ін.; знизувати (див. знизувати2). Дивувався й Оксен постійним вимогам Дороша відпустити Павла для роботи на фермі. - Ну що ти в ньому побачив? - потискував плечима Оксен (Тют., Вир, 1964, 130); - То ваша знайома чи родичка? Він тільки потис плечима. З чого може взяти людина, що випадкова на вулиці узбечка повинна доводитись йому ніким іншим, як тільки родичкою? (Ле, Міжгір'я, 1953, 36).
4. неперех., перен., розм. Лютішати, дужчати (про мороз, холод і т. ін.). Мороз потискав, мов скажений; у повітрі літали малесенькі платочки снігу (Фр., I, 1955, 237); - Зима ось-ось потисне, - подумала вона, - а ні я, ні Остап не маємо чим загорнутись, треба заробляти (Коцюб., І, 1955, 373); Однієї ночі потис морозець, і розкисле болото закостеніло (Мак., Вибр., 1956, 588).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потискую | потискуємо |
2 особа | потискуєш | потискуєте |
3 особа | потискує | потискують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потискуватиму | потискуватимемо |
2 особа | потискуватимеш | потискуватимете |
3 особа | потискуватиме | потискуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потискував | потискували |
Жіночий рід | потискувала | |
Середній рід | потискувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потискуймо | |
2 особа | потискуй | потискуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | потискуючи | |
Минулий час | потискувавши |