поторгувати
ПОТОРГУВАТИ, ую, уєш, док. Торгувати якийсь час. Мужі рушили до неї [княгині], почали скаржитись, що руські купці.. не хочуть торгувати. - А вони вже поторгували, - відповіла їм на це княгиня, - я закупила в них усе їхнє добро (Скл., Святослав, 1959, 142); [Юда:] Так само продають їх [людей], як і все, як гуси, як худобу: поторгують і вдарять по руках (Л. Укр., III, 1952, 141).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поторгую | поторгуємо |
2 особа | поторгуєш | поторгуєте |
3 особа | поторгує | поторгують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поторгував | поторгували |
Жіночий рід | поторгувала | |
Середній рід | поторгувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поторгуймо | |
2 особа | поторгуй | поторгуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поторгувавши |