почеплений
ПОЧЕПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почепити. В одній руці на пальцях статуї був почеплений золотий вінець з здорових алмазів, ізумрудів, сапфірів, топазів та яхонтів (Н.-Лев., III, 1956, 302); Вгорі на стінах висіли зелені гірлянди з сосни і через хату попід стелю, навхрест з кутка в куток, теж висіли двома пишними разками, і на них ще червоні папірці були почеплені (Головко, II, 1957, 104).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | почеплений | почеплена | почеплене | почеплені |
Родовий | почепленого | почепленої | почепленого | почеплених |
Давальний | почепленому | почепленій | почепленому | почепленим |
Знахідний | почеплений, почепленого | почеплену | почеплене | почеплені, почеплених |
Орудний | почепленим | почепленою | почепленим | почепленими |
Місцевий | на/у почепленому, почепленім | на/у почепленій | на/у почепленому, почепленім | на/у почеплених |