почервонілий
ПОЧЕРВОНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до почервоніти. Ось відхиляються двері, і в них показується почервоніле від кухонного огню лице Хани Гольдбаум (Фр., II, 1950, 80); Червоноармійці з обвітреними обличчями, простягаючи почервонілі з морозу руки до вогню, грілися біля грубки (Панч, Вибр., 1947, 384); У комбата були почервонілі, з припухлими повіками очі - від безсоння та нервового напруження останніх днів (Дмит., Наречена, 1959, 119).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | почервонілий | почервоніла | почервоніле | почервонілі |
Родовий | почервонілого | почервонілої | почервонілого | почервонілих |
Давальний | почервонілому | почервонілій | почервонілому | почервонілим |
Знахідний | почервонілий, почервонілого | почервонілу | почервоніле | почервонілі, почервонілих |
Орудний | почервонілим | почервонілою | почервонілим | почервонілими |
Місцевий | на/у почервонілому, почервонілім | на/у почервонілій | на/у почервонілому, почервонілім | на/у почервонілих |