прародич
ПРАРОДИЧ, а, ч. Давній предок, від якого ведеться початок певного роду. Петро Сахно «в анкету вник» І відхилив заяву. Подай прародичів йому Від самого Адама (Біл., Зигзаг, 1956, 16); // мн. Про біблійних Адама і Єву. Бог, виганяючи з раю наших прародичів, дав їм за одежу шкіри звірячі (Фр., IV, 1950, 123); // Попередник якогось виду в тваринному чи рослинному світі. Прародичі тигрів і левів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прародич | прародичі |
Родовий | прародича | прародичів |
Давальний | прародичеві, прародичу | прародичам |
Знахідний | прародича | прародичів |
Орудний | прародичем | прародичами |
Місцевий | на/у прародичі, прародичу, прародичеві | на/у прародичах |
Кличний | прародичу | прародичі |