предикат
ПРЕДИКАТ, а, ч. 1. лог. Один з двох термінів судження, в якому щось говориться про предмет судження (суб'єкт). Для вираження думки, тобто судження, необхідне сполучення слів, в яких був би зазначений предикат судження (Рад. психол. наука.., 1958, 232).
2. грам. Те саме, що присудок. Предикат - термін який широко вживається переважно в західноєвропейському мовознавстві в такому ж значенні, як і термін присудок (Сл. лінгв. терм., 1957, 132).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | предикат | предикати |
Родовий | предиката | предикатів |
Давальний | предикатові, предикату | предикатам |
Знахідний | предикат | предикати |
Орудний | предикатом | предикатами |
Місцевий | на/у предикаті | на/у предикатах |
Кличний | предикате | предикати |