приблукати
ПРИБЛУКАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що приблудитися. Лемішковський приблукав до гаю і тихо ступав стежкою, шукаючи очима Зосі (Н.-Лев., І, 1956, 198); Скільки всіляких ласощів росте на степу, яких можна попоїсти і потім приблукати до батька, що пасе ватагу панських овець (Ю. Янов., II, 1958, 180); * Образно. Врешті важкий пакет із сургучевими замками приблукав і до них (Мушк., Серце.., 1962, 307).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приблукаю | приблукаємо |
2 особа | приблукаєш | приблукаєте |
3 особа | приблукає | приблукають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приблукав | приблукали |
Жіночий рід | приблукала | |
Середній рід | приблукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приблукаймо | |
2 особа | приблукай | приблукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | приблукавши |