прибрести
ПРИБРЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. прибрів, брела, ло наказ. сп. прибреди; док. Бредучи, прийти, дістатися куди-небудь. Були троянці п'яні, ситі. Кругом обуті і обшиті, Хоть голі прибрели, як пень (Котл., І, 1952, 78); * Образно. Потічок розливається тут невеличкими озерцями, буки відступили десь угору, а на їхнє місце прибрели густі вільшаники (Загреб., Шепіт, 1966, 307).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прибреду | прибредемо |
2 особа | прибредеш | прибредете |
3 особа | прибреде | прибредуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прибрів | прибрели |
Жіночий рід | прибрела | |
Середній рід | прибрело | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прибредімо | |
2 особа | прибреди | прибредіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прибрівши |