прибріхувати
ПРИБРІХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИБРЕХАТИ, ешу, ешеш, док, , перех. і неперех., розм. Розповідаючи про що-небудь, додавати від себе брехні, вигадувати. Він знову почав розказувати про своє минуле життя в городі, багато прибріхуючи (Гр., II, 1963, 270); Гаманюк вирішив, що він нічого не втратить, коли почне трохи прибріхувати (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 147); - А ті [писаки], що самі ніколи нічого путнього не написали, а тільки вздрить яку книжку, ..і те не так, і се не сяк, та часом такого прибреше, що чого і у книжці того нема і чоловік зроду не писав (Кв.-Осн., II, 1956, 249); «Може, він не такий легковажний чоловік, як на його наговорила вчительша, а може, вона й прибрехала, додала своєї отруйної жовчі», - думала Ватя (Н.-Лев., IV, 1956, 143); - Отак і живи, хлопче, з радістю! І навіть коли прибрешеш для сміху, не біда (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 144).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прибріхую | прибріхуємо |
2 особа | прибріхуєш | прибріхуєте |
3 особа | прибріхує | прибріхують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прибріхуватиму | прибріхуватимемо |
2 особа | прибріхуватимеш | прибріхуватимете |
3 особа | прибріхуватиме | прибріхуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прибріхував | прибріхували |
Жіночий рід | прибріхувала | |
Середній рід | прибріхувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прибріхуймо | |
2 особа | прибріхуй | прибріхуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прибріхуючи | |
Минулий час | прибріхувавши |