приглядати
ПРИГЛЯДАТИ, аю, аєш, недок., ПРИГЛЯНУТИ, ну, неш, ПРИГЛЯДІТИ і ПРИГЛЕДІТИ, джу, диш, док. 1. неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що наглядати 1. Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав (Котл., І, 1952, 135); - Ти служив мені так, що дай боже, щоб і товариш так приглядав добра, як ти вбивався за хазяйським (Кв.-Осн., II, 1956, 351); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (Горд., II, 1959, 311); - Ожениться [хлопець] і старість нашу пригляне (Барв., Опов.., 1902, 267); [Гапка:] А ти, дівко, замість того, щоб принаджувати парубка, краще б пішла до обори та пригляділа за коровою (Кроп., II, 1958, 131); «Помираю, браття, За рідну Вкраїну, - Ой пригледьте вдову мою і малу дитину» (П. Куліш, Вибр., 1969, 339); «Бігати за ним, вислідковувати [висліджувати] його я не буду». І вона справді жодного разу не насмілювалася приглядати за ним, а просто мовчала (Тют., Вир, 1964, 109).
2. перех., розм. Те саме, що наглядати 3. Купили корову... Мати вже давно приглянула її в Явтухів (Рудь, Гомін.., 1959, 15); В своїх настирливих листах мати описувала дочці женихів, що пригледіла для неї в Хімках та в самій Москві (Дмит., Розлука, 1957, 14).
3. неперех., діал. Придивлятися (у 1 знач.). - Там усього приглядають, усе примічають... (Вовчок, І, 1955. 174).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приглядаю | приглядаємо |
2 особа | приглядаєш | приглядаєте |
3 особа | приглядає | приглядають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приглядатиму | приглядатимемо |
2 особа | приглядатимеш | приглядатимете |
3 особа | приглядатиме | приглядатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приглядав | приглядали |
Жіночий рід | приглядала | |
Середній рід | приглядало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приглядаймо | |
2 особа | приглядай | приглядайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приглядаючи | |
Минулий час | приглядавши |