пригноблювач
ПРИГНОБЛЮВАЧ, а, ч . Той, хто пригноблює (у 1 знач.). Думки про необхідність революційної боротьби з пригноблювачами народу ніколи не залишали поета [Т. Шевченка] (Ком. Укр., 1, 1964, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пригноблювач | пригноблювачі |
Родовий | пригноблювача | пригноблювачів |
Давальний | пригноблювачеві, пригноблювачу | пригноблювачам |
Знахідний | пригноблювача | пригноблювачів |
Орудний | пригноблювачем | пригноблювачами |
Місцевий | на/у пригноблювачі, пригноблювачу, пригноблювачеві | на/у пригноблювачах |
Кличний | пригноблювачу | пригноблювачі |