прикидатися
ПРИКИДАТИСЯ1, аюся, аєшся, недок., ПРИКИНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Навмисне створювати певне враження про свої дії, стан, ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. з метою обману; удавати що-небудь. - Вона знає лиш кожного за ніс водити! Зразу прикидається, що ніби любить, а потім на сміх підіймає (Кобр., Вибр., 1954, 165); Ніхто нічого не знає. Дорослі здебільшого тільки прикидаються, що знають. А насправді за кожною справкою біжать до шафи і виймають енциклопедію (Смолич, II, 1958, 53); Каркайло прикинувся, що зовсім умирає, і простогнав:.. - Вмираю (Фр., IV, 1950, 108); - Чи ти чула, Катре, що я казала? - Мала Катря прикинулась, що спить (Вас., Вибр., 1950, 187); * Образно. Заздрість тихо До мого серця підкрадалась, Зрадливо другом прикидалась (Мур., Осінні сурми, 1964, 29); // Бути нещирим, говорити неправду. - Не прикидайтеся, не мудруйте, пане сотнику! - перебив Жолкевський. - Мудрувати не навчився, державним мужем не був... (Ле, Наливайко, 1957, 27); - Ой, то ти красуня в мене! - не прикидаючись, здивувався і зрадів Бараболя (Стельмах, II, 1962, 292); // ким, яким, рідко в кого. Удавати з себе когось, якогось. Певне, Ладимко тільки прикидається прямим і відвертим. Він хитріший від самого дідька (Руд., Остання шабля, 1959, 183); - Ну, Іване, скажи мені, як, властиво, було з тою портмонеткою? - Іван зразу прикинувся дурником (Фр., III, 1950, 149); - Данила Бульбаша не знали? У божого чоловіка прикинувся - почав ходити і влітку і взимку босий (Панч, На калин. мості, 1965, 165).
ПРИКИДАТИСЯ2, аюся, аєшся, недок., ПРИКИНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. тільки 3 ос., розм. З'являтися (про рани, хворобу, її симптоми). - Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло... ох!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 194); - Коні і врятували нас, а то не довго б просиділи в горах. Але скоро не стало не тільки м'яса, а й хліба. Прикинулась цинга, потім голодний тиф (Панч, В дорозі, 1959, 198).
2. заст. Відчувати прихильність; привертатися. Да потім таки стала пані дещо у тієї сусіди розпитувати про мене, стало їй мене жаль і подобалося, що хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її... (Барв., Опов.., 1902, 530); - Так вона до його прикинулась, так присербилась, що й світ йому весь зав'язала (Вовчок, І, 1955, 220).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикидаюся | прикидаємося |
2 особа | прикидаєшся | прикидаєтеся |
3 особа | прикидається | прикидаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прикидався | прикидалися |
Жіночий рід | прикидалася | |
Середній рід | прикидалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикидаймося | |
2 особа | прикидайся | прикидайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прикидавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикидаюся | прикидаємося |
2 особа | прикидаєшся | прикидаєтеся |
3 особа | прикидається | прикидаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикидатимуся | прикидатимемося |
2 особа | прикидатимешся | прикидатиметеся |
3 особа | прикидатиметься | прикидатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прикидався | прикидалися |
Жіночий рід | прикидалася | |
Середній рід | прикидалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикидаймося | |
2 особа | прикидайся | прикидайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прикидаючись | |
Минулий час | прикидавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикидаюся | прикидаємося |
2 особа | прикидаєшся | прикидаєтеся |
3 особа | прикидається | прикидаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикидатимуся | прикидатимемося |
2 особа | прикидатимешся | прикидатиметеся |
3 особа | прикидатиметься | прикидатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прикидався | прикидалися |
Жіночий рід | прикидалася | |
Середній рід | прикидалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикидаймося | |
2 особа | прикидайся | прикидайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прикидаючись | |
Минулий час | прикидавшись |