прилеглий
ПРИЛЕГЛИЙ1, а, е. Розташований поряд з чим-небудь; суміжний. Велика землянка й прилеглі до неї окопи були вже забиті пораненими до краю (Кучер, Голод, 1961, 76); На.. ринкові і прилеглій до нього площі у той день немає де ногою ступити від людей, коней і возів (Вільде, Сестри.., 1958, 246); Хрещатик і прилеглі вулиці все ще розчищають від каміння (Сміл., Сашко, 1954, 236); Досхочу поїть Дунай прилеглу землю своїми життєдайними водами (Рад. Укр., 6. 1 1961, 2).
ПРИЛЕГЛИЙ2, а, е, рідко. Те саме, що прілий. Прилегле жито (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прилеглий | прилегла | прилегле | прилеглі |
Родовий | прилеглого | прилеглої | прилеглого | прилеглих |
Давальний | прилеглому | прилеглій | прилеглому | прилеглим |
Знахідний | прилеглий, прилеглого | прилеглу | прилегле | прилеглі, прилеглих |
Орудний | прилеглим | прилеглою | прилеглим | прилеглими |
Місцевий | на/у прилеглому, прилеглім | на/у прилеглій | на/у прилеглому, прилеглім | на/у прилеглих |