примиренство
ПРИМИРЕНСТВО, а, с . 1. політ. Один із проявів опортунізму, який полягає в замазуванні класових суперечностей, суперечностей між революційною лінією пролетарської партії і опортунізмом. Примиренство і об'єднанство - це найшкідливіша річ для робітничої партії в Росії, не тільки ідіотизм, але й загибель партії (Ленін, 49, 1974, 288); // Замазування суперечностей. Я. Мамонтов у п'єсі «Своя людина».. виступає проти примиренства у ставленні до класового ворога (Укр. рад. драм.., 1957, 56).
2. розм. Невимогливість, безпринципність у ставленні до кого-, чого-небудь, надмірна терпимість. Примиренство до недоліків, терпиме ставлення до працівників, які прикривають хиби у своїй роботі, - все це створює умови для окозамилювання (Рад. Укр., 2.III 1961, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | примиренство | примиренства |
Родовий | примиренства | примиренств |
Давальний | примиренству | примиренствам |
Знахідний | примиренство | примиренства |
Орудний | примиренством | примиренствами |
Місцевий | на/у примиренстві | на/у примиренствах |
Кличний | примиренство | примиренства |