примір
ПРИМІР, у, ч., розм., заст. Те саме, що приклад1. Колгоспний двір усякому двору примір (Укр.. присл.., 1955, 356); Заохотив мене до писательства також примір товариша Ісидора Пасічинського, котрий ще в нижчій гімназії почав друкувати свої вірші (Фр., І, 1955, 13); Примір не довго б показати, - Та - цур йому. Нащо чіпать... (Гл., Вибр., 1951, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | примір | приміри |
Родовий | приміру | примірів |
Давальний | примірові, приміру | примірам |
Знахідний | примір | приміри |
Орудний | приміром | примірами |
Місцевий | на/у примірі | на/у примірах |
Кличний | приміре | приміри |