принадність
ПРИНАДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. принадний. Тут навіть у спекотливий день завжди прохолодно.. Та головна принадність у тому, що на острові гарно ловиться риба (Наука.., 8, 1971, 45); Краса природи, принадність жінки, чари музики і слова - все це котилось, як хвилі в далекому морі, чужі й невидимі (Коцюб., II, 1955, 208); Він побував із своїм другом і на горищі, і в хижці, і в погребі і повністю звідав усю принадність цих місць (Донч., V, 1957, 119).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | принадність | принадності |
Родовий | принадності, принадности | принадностей |
Давальний | принадності | принадностям |
Знахідний | принадність | принадності |
Орудний | принадністю | принадностями |
Місцевий | на/у принадності | на/у принадностях |
Кличний | принадносте | принадності |