припинення
ПРИПИНЕННЯ, я, с . Дія за знач. припинити і припинитися. В 1906 році виразно розділяються, перша і друга половини року: в першій - припинення відступу і велике піднесення; в другій - великий спад (Ленін, 19, 1971, 388); Похолодання під час негоди є надійною ознакою припинення опадів і настання ясної погоди (Колг. Укр., 8, 1956, 43); Рентгенівський апарат УРС-70 обладнаний блокувальним пристроєм, який забезпечує вимкнення високої напруги в разі припинення подачі води для охолодження [рентгенівської] трубки (Рентгеногр. мет., 1959, 25); Подружжя М. розлучається... Заяву про припинення шлюбу подав чоловік (Наука.., 10, 1971, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | припинення | припинення |
Родовий | припинення | припинень |
Давальний | припиненню | припиненням |
Знахідний | припинення | припинення |
Орудний | припиненням | припиненнями |
Місцевий | на/у припиненні | на/у припиненнях |
Кличний | припинення | припинення |