присилати
ПРИСИЛАТИ, аю, аєш, недок., ПРИСЛАТИ, пришлю, пришлеш; мн. пришлють; док., перех. 1. Відправляти що-небудь поштою або посильним. Чи не могли б Ви присилати мені листами коректу? (Коцюб., III, 1956, 204); Вони казали, що будуть присилати мені сюди гроші і матеріали для друкування в Галичині (Л. Укр., V, 1956, 256); - Ти хоч би телеграму толкову прислав був (Головко, І, 1957, 480); // Передавати щось ким-небудь, через кого-небудь. - Зайдіть лишень, - кажу, - то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала (Вовчок, І, 1955, 11); Вдячний комітет прислав їй особисту подяку (Кобр., Вибр., 1954, 101); Цар не ховав невдоволення, корив Кутузова за здачу без бою Москви, обіцяв прислати план розгрому Наполеона, розроблений у Петербурзі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 355).
2. Направляти кого-, що-небудь кудись, з певною метою. - Лікаря ми будемо присилати час від часу. Оксен обіцяв, а ти його знаєш (Тют., Вир, 1964, 444); - Нас громада прислала... ми громаді служимо... (Мирний, I, 1949, 381); - Дивуюся, що ти не прислав за нами цілу валку оцих колісниць на вісімдесят душ... (Ле, Міжгір'я, 1953, 12); Він писав, що пришле у Млинки свою доньку Олесю в гості до діда та баби і просив зустріти її на пристані (Донч., VI, 1957, 12); // за ким, Викликати когось куди-небудь через когось. Мокрицький звик, що його маестро може прислати за ним і о другій годині ночі (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 117); Вчений агроном не чекав, коли за ним пришлють з управи поліцая: він пішов сам до старости (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 5); // Направляючи когось куди-небудь, призначати на якусь посаду. Відділ народної освіти прислав у село завзятого учителя, який недарма отримував щомісяця тридцять фунтів жита (Стельмах, II, 1962, 97); - Слово має товариш Дорош. Прислали його до нас секретарем партійної групи, і буде він робити на фермі (Тют., Вир, 1964, 120).
Присилати (прислати) старостів (сватів); Присилати (прислати) людей) за рушниками - те саме, що Засилати (заслати) старостів (див. засилати). Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (Казки Буковини.., 1968, 29); Родичі переказали, що Лукіян Середа згоден віддати за Грицька дочку - «нехай присилав сватів». І Грицько наважився нарешті (Головко, II, 1957, 513); - Попроси, щоб сьогодні, або хоч завтра, нехай присила [сотник] людей за рушниками, а у неділю і весілля (Кв.-Осн., II, 1956, 207).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присилаю | присилаємо |
2 особа | присилаєш | присилаєте |
3 особа | присилає | присилають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присилатиму | присилатимемо |
2 особа | присилатимеш | присилатимете |
3 особа | присилатиме | присилатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | присилав | присилали |
Жіночий рід | присилала | |
Середній рід | присилало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присилаймо | |
2 особа | присилай | присилайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | присилаючи | |
Минулий час | присилавши |