присилувати
ПРИСИЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Те саме, що примусити. [Ілько:] Бачите... я хотів у вас попитати, чи може мене батько або мати присилувати женитися з ким я не хочу? (Гр., II, 1963, 519); - Ну й сидіть.. над кандьором, а я не хочу звикати до такого життя, і не присилуєте, не приневолите ви мене довіку, - мовила Пріська (Л. Янов., І, 1959, 156); Анатоль присилував себе розкрити очі (Кач., II, 1958, 320).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присилую | присилуємо |
2 особа | присилуєш | присилуєте |
3 особа | присилує | присилують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | присилував | присилували |
Жіночий рід | присилувала | |
Середній рід | присилувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | присилуймо | |
2 особа | присилуй | присилуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | присилувавши |