пристанути
ПРИСТАНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Зупинитися на місці; припинити ходу. Бадіка Танасій, що йшов позаду, пристанув на хвилину (Черемш., Тв., 1960, 99); Вартовий ще раз свиснув і пристанув під липою.., почав прикурювати люльку (Ірчан, II, 1958, 87).
2. перен. На мить перестати битися (про серце); завмерти. Серце пристануло,
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пристану | пристанемо |
2 особа | пристанеш | пристанете |
3 особа | пристане | пристануть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пристав | пристали |
Жіночий рід | пристала | |
Середній рід | пристало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пристанімо | |
2 особа | пристани | пристаніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | приставши |
пристати
ПРИСТАТИ див. приставати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пристану | пристанемо |
2 особа | пристанеш | пристанете |
3 особа | пристане | пристануть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пристав | пристали |
Жіночий рід | пристала | |
Середній рід | пристало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пристаньмо | |
2 особа | пристань | пристаньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | приставши |