присунутий
ПРИСУНУТИЙ, ПРИСУНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присунути. В маленькій майстерні - тільки два столи. Один присунутий до вікна (Мушк., Серце.., 1962, 276); Кімнатка старого Гільзе. Ліворуч віконце, перед ним верстат, праворуч ліжко, а до ліжка близько присунений стіл (Л. Укр., IV, 1954, 245); // присунуто, присунено, безос. присудк. сл. До картини було присунуто стілець, і за знаком матушки Раїси Санька злізла на нього (Донч., III, 1956, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | присунутий | присунута | присунуте | присунуті |
Родовий | присунутого | присунутої | присунутого | присунутих |
Давальний | присунутому | присунутій | присунутому | присунутим |
Знахідний | присунутий, присунутого | присунуту | присунуте | присунуті, присунутих |
Орудний | присунутим | присунутою | присунутим | присунутими |
Місцевий | на/у присунутому, присунутім | на/у присунутій | на/у присунутому, присунутім | на/у присунутих |