притирання
ПРИТИРАННЯ, я, с., техн. Дія за знач. притирати 1. Одним з основних прийомів, які підвищують технічну надійність, потужність та тривалість строку служби машин, є обкатка, її метою є притирання поверхонь деталей, які зазнають тертя під час роботи (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 91); Треба навести і приклади застосування абразивних матеріалів для притирання, доводки та полірування, скориставшись з великої кількості плакатів з цих питань (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 186); Перевірка герметичності клапана [двигуна] після притирання провадиться за допомогою спеціального приладу або нанесенням олівцем ліній на фаску клапана (Підручник шофера.., 1960, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | притирання | притирання |
Родовий | притирання | притирань |
Давальний | притиранню | притиранням |
Знахідний | притирання | притирання |
Орудний | притиранням | притираннями |
Місцевий | на/у притиранні | на/у притираннях |
Кличний | притирання | притирання |