притуп
ПРИТУП, у, ч. Ритмічне пристукування, удари ногою (ногами) об підлогу, землю. На 8-й такт виконуються три м'які «притупи» (Збірник укр. нар. танців, 1957, 5); Чільне місце в українській хореографії, особливо за останні двадцять років, зайняли дрібушечки (..пристук, стукалочки, стрибок на каблук.., притупи ) (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | притуп | притупи |
Родовий | притупу | притупів |
Давальний | притупові, притупу | притупам |
Знахідний | притуп | притупи |
Орудний | притупом | притупами |
Місцевий | на/у притупі | на/у притупах |
Кличний | притупе | притупи |