причащатися
ПРИЧАЩАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРИЧАСТИТИСЯ, ащуся, астишся, док. 1. Брати участь у християнському обряді причастя, приймати причастя. Вже скільки раз я сповідалась і причащалась, і пестилась, і молилась, нічого не помагає (Н.-Лев., III, 1956, 252); Від панотця віє устояними пахощами воску, ладану, церкви і вина, яким причащаються миряни (Стельмах, Хліб.., 1969, 90); * Образно. Невичерпною чарівністю сповнене джерело нашого пісенного багатства. Віками схилялись до нього вуста народу, причащались його цілющою снагою (Літ. Укр., І.VIIІ 1967, 4); Тут Довженко причастився Із джерел живих та чистих (Дор., Тобі, народе.., 1959, 15); * У порівн. Бійці пили холодну воду, жадібно й спрагло, ніби причащаючись на святе діло (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 5); // жарт . Те саме, що пригощатися 1. Рятував мене од них [мишей] рудий мордатий кіт з порваними вухами, причащаючись за це молоком з мого глечика (Перв., Материн. хліб, 1960, 6); Людина, яка систематично причащається оковитою, втрачає контроль над собою, здатна вчинити найстрашніше зло (Веч. Київ, 18.IV 1968, 2).
2. до чого, чому, перен . Ставати причетним до чого-небудь; прилучатися. Зараз маленький Юра мав причаститися до найкращих розкошів людського життя! (Смолич, Дитинство, 1937, 103).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | причащаюся | причащаємося |
2 особа | причащаєшся | причащаєтеся |
3 особа | причащається | причащаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | причащатимуся | причащатимемося |
2 особа | причащатимешся | причащатиметеся |
3 особа | причащатиметься | причащатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | причащався | причащалися |
Жіночий рід | причащалася | |
Середній рід | причащалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | причащаймося | |
2 особа | причащайся | причащайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | причащаючись | |
Минулий час | причащавшись |