причіпний
ПРИЧІПНИЙ, а, е. Який причіплюється до самохідних транспортних засобів. Увесь вирихтувався причіпний інвентар : плуги з передплужниками, сівалки прості й спеціальні, просапники, борони... (Ю. Янов., II, 1954, 210); Причіпний вагон; Причіпний плуг .
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | причіпний | причіпна | причіпне | причіпні |
Родовий | причіпного | причіпної | причіпного | причіпних |
Давальний | причіпному | причіпній | причіпному | причіпним |
Знахідний | причіпний, причіпного | причіпну | причіпне | причіпні, причіпних |
Орудний | причіпним | причіпною | причіпним | причіпними |
Місцевий | на/у причіпному, причіпнім | на/у причіпній | на/у причіпному, причіпнім | на/у причіпних |