пришіптування
ПРИШІПТУВАННЯ, я, с., розм . Дія за знач. пришіптувати і звуки, утворювані цією дією. - Колись, дуже давно, любилися двоє, - тихим загадковим голосом почала Орися з тим таємничим пришіптуванням, як буває тоді, коли людина збирається розповісти щось цікаве або дуже страшне (Тют., Вир, 1964, 220); * Образно. Не міг він чути ні злодійкуватого пришіптування ворожих мін, ні ревіння бомб, ні свисту снарядів (Загреб., Спека, 1961, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пришіптування | пришіптування |
Родовий | пришіптування | пришіптувань |
Давальний | пришіптуванню | пришіптуванням |
Знахідний | пришіптування | пришіптування |
Орудний | пришіптуванням | пришіптуваннями |
Місцевий | на/у пришіптуванні | на/у пришіптуваннях |
Кличний | пришіптування | пришіптування |