пришіптувати
ПРИШІПТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм . Говорити пошепки, не на повний голос або злегка шепелявлячи. Семениха щиро зітхала й пришіптувала : - Гріхи, гріхи! (Март., Тв., 1954, 98); Сашко все бубонів і пришіптував, оповідаючи сільські новини (Кучер, Трудна любов, 1960, 587); * Образно. Хвиля весело плюскоче та пеститься до човна. Ніжна, мов дитина, шепче і пришіптує вона (Фр., X, 1954, 47).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пришіптую | пришіптуємо |
2 особа | пришіптуєш | пришіптуєте |
3 особа | пришіптує | пришіптують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пришіптуватиму | пришіптуватимемо |
2 особа | пришіптуватимеш | пришіптуватимете |
3 особа | пришіптуватиме | пришіптуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пришіптував | пришіптували |
Жіночий рід | пришіптувала | |
Середній рід | пришіптувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пришіптуймо | |
2 особа | пришіптуй | пришіптуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пришіптуючи | |
Минулий час | пришіптувавши |