провід
ПРОВІД, воду, ч. 1. Те саме, що супровід. Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (Фр., IV, 1950, 31); Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Досв., Вибр., 1959, 168); // рідко. Те саме, що акомпанемент 1. Я берусь положити їх [вірші] на голос із проводом двох балабайок (Сам., II, 1958, 307); // За релігійним звичаєм - похоронна процесія за труною з попом, корогвами і т. ін. Багатий .. закликав попа відслужити провід і бабу поховати (Казки Буковини.., 1968, 75); - Як ти хочеш поховати жінку? - ..сичить отець Миколай .. - Звісно, по-божому, з проводом (Стельмах, І, 1962, 415).
2. Спрямовуюча, організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось. Згідно з думкою гімназійних учителів, які взяли провід у нашій літературі, він [В. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Фр., XVI, 1955, 107); Будем домолочувать, ворога докінчувать, за проводом партії всі гвинти загвинчувать (Тич., І, 1957, 186); Хто хоче рятувати завоювання революції, мусить іти в організовані червоні лави під більшовицький провід самого товариша Леніна! (Ле, Ю. Кудря, 1956, 48); Величезна 600-тисячна армія Наполеона була повністю знищена Вітчизняною війною російського народу під проводом великого російського полководця, полум'яного патріота Кутузова (Нова іст., 1956, 95); // Те саме, що керівництво 3. Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Кач., Вибр., 1947, 104); На більшості заводів відбувались нині страйки, і меншовицький провід Ради робітничих депутатів вирішив страйкарів на самодіяльну маніфестацію не виводити (Смолич, Мир.., 1958, 218); Зростали нові комсомольські кадри з активістів, зміцнився партійний провід колгоспу (Ле, Опов. та нариси, 1950, 183); // Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Нас не могли добудитися до вечері, а вже говорити вечірні молитви під проводом матері не було сили нас примусити (Стеф., II, 1953, 9); - Потребує [панночка] ще сама проводу й опіки (Март., Тв., 1954, 447).
3. Металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму. Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 5); Проводи для ліній електропередачі бувають однодротові і багатодротові (Довідник сіль. будівельника, 1956, 215); // Шнур, кабель телефонного або телеграфного зв'язку. По городах зв'язківці, перегукуючись, поквапливо тягнуть кудись у бік Сиваша проводи (Гончар, II, 1959, 394); Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст (Кучер, Голод, 1961, 116).
@ На проводі [бути]; На провід [викликати, викликати] - про усне (перев. офіційне) спілкування по телефону і письмове - по телеграфу. Гукнув [полковник] телефоністам : - З'єднайте з командуючим! За хвилину на проводі уже був командуючий (Голов., Тополя.., 1965, 345); - Генерал Костецький на проводі, - сказав Петриченко і подав у вікно трубку Савичеву (Перв., Дикий мед, 1963, 112); Черниша викликали на провід. Говорив начальник артилерії (Гончар, III, 1959, 415); Прямий провід див. прямий.
ПРОВІД, воду, ч., розм., рідко. Те саме, що проведення. Саме вбирання коло дзеркала було для сестер такою втіхою, таким проводом безробітного святкового часу, що панни безперестанку реготались з своєї вигадки, з своїх театральних суконь (Н.-Лев., I, 1956, 196).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | провід | проводи |
Родовий | проводу | проводів |
Давальний | проводові, проводу | проводам |
Знахідний | провід | проводи |
Орудний | проводом | проводами |
Місцевий | на/у проводі | на/у проводах |
Кличний | проводе | проводи |
проводи
ПРОВОДИ, проводів і провід, мн. 1. Проводжання кого-небудь; прощання з тим, хто кудись від'їжджає, іде і т. ін. Гості ні на часинку не переводились; щодня одні виїздили, другі приїздили; щодня були й проводи і стрічі (Стор., І. 1957, 367); Завжди сцени проводів і зустрічей на вокзалах збуджували в Марка почуття ледве вловного жалю і, може, заздрості до тих, кого виряджають чи зустрічають (Кир., Вибр., 1960, 281); Біля хвіртки Созоненко попрощався з Фесюком, а Січкар узявся трохи провести Супруна. Ці проводи не дуже порадували Супруна (Стельмах, II, 1962, 112); // Обряд, церемонія, пов'язана з проводжанням кого-небудь, прощанням з кимсь і т. ін. У студентському гуртожитку проводи : оголошено, що завтра вранці хлопцям - у дорогу (Гончар, Людина.., 1960, 46); На справжнє сімейно-громадське свято обернулися в наш час проводи до Радянської Армії, в народі воно дістало назву виряджання (Свята.. Рад. Укр., 1971, 256); На підприємствах України стало хорошою традицією організовувати урочисті проводи ветеранів праці на заслужений відпочинок (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 29).
2. етн. Звичай поминати померлих на могилах протягом післявеликоднього тижня. Після провід подає [Оришка] за нього рушники, а після ушестя, на клечальній, і весілля буде (Кв.-Осн., II, 1956, 228); Прийшли проводи. Треба, думаю, пом'янути свого покійничка, бо так сам бог велів (Н.-Лев., III, 1956, 257); І великдень був у ясній ході весняних днів несправжнім святом, і краще було на проводах, коли все село збиралося на гробки поминати родичів, і з кожною могилою христосувалось та сідало над своїми й поминало (Ю. Янов., І, 1954, 261).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проводи | |
Родовий | проводів | |
Давальний | проводам | |
Знахідний | проводи | |
Орудний | проводами | |
Місцевий | на/у проводах | |
Кличний | проводи |