прокатник
ПРОКАТНИК, а, ч., спец. Той, хто виготовляє щось прокатуванням (див. прокатування2); фахівець з прокатування. Батько Танин працює прокатником на заводі (Гончар, Людина.., 1960, 56); Чуєш, прокатнику, як підбирається до тебе запитання : чи готовий ти будеш прийняти таку масу металу, щоб перетворити його на прокат (Рад. Укр., 15.VI 1959, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прокатник | прокатники |
Родовий | прокатника | прокатників |
Давальний | прокатникові, прокатнику | прокатникам |
Знахідний | прокатника | прокатників |
Орудний | прокатником | прокатниками |
Місцевий | на/у прокатнику, прокатникові | на/у прокатниках |
Кличний | прокатнику | прокатники |