проломина
ПРОЛОМИНА, и, ж., розм. Те саме, що пролом 2. От вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину та ляп, ляп хвостом (Барв., Опов.., 1902, 244); Велетенські руйновища гідроспоруди, пороги, люте ревіння води крізь проломини в греблі - все це треба було зафільмувати [зняти], сама історія замовляла той кінодокумент (Гончар, Циклон, 1970, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проломина | проломини |
Родовий | проломини | проломин |
Давальний | проломині | проломинам |
Знахідний | проломину | проломини |
Орудний | проломиною | проломинами |
Місцевий | на/у проломині | на/у проломинах |
Кличний | проломино | проломини |