промарнувати
ПРОМАРНУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Безрозсудно, безглуздо витратити що-небудь, втратити через неощадливість, необачність. - І не думай, в голові собі не покладай йти заміж за цього Ломицького. Він забере твої грошики, промарнує, проп'є, програє в карти (Н.-Лев., VI, 1966, 57).
2. Прогаяти (час). Євгеній, сівши панувати В селі, на лоні самоти, Щоб якось час промарнувати, Новини здумав завести (Пушкін, Є. Онегін, перекл. Рильського, 1959, 45).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промарную | промарнуємо |
2 особа | промарнуєш | промарнуєте |
3 особа | промарнує | промарнують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | промарнував | промарнували |
Жіночий рід | промарнувала | |
Середній рід | промарнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промарнуймо | |
2 особа | промарнуй | промарнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | промарнувавши |