промимрити
ПРОМИМРИТИ, рю, риш, перех. і неперех. Док. до мимрити. - А куди ти? - Я вже волам заложив , - спинив його у сінях Трохим . - Там... Пріська .., - промимрив Данило і побіг надвір (Л. Янов., І, 1959, 191); Він промимрив собі під ніс щось таке невиразне, що зрозуміти його було неможливо (Донч., І, 1956, 58); Черкашин промимрив щось незрозуміле, мабуть, це була подяка (Дмит., Розлука, 1957, 62).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промимрю | промимримо |
2 особа | промимриш | промимрите |
3 особа | промимрить | промимрять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | промимрив | промимрили |
Жіночий рід | промимрила | |
Середній рід | промимрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промимрімо | |
2 особа | промимри | промимріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | промимривши |