проробляти
ПРОРОБЛЯТИ, яю, яєш і рідко ПРОРОБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОРОБИТИ, роблю, робиш; мн. пророблять; док. 1. перех. Робити в чому-небудь (отвір, заглибину і т. ін.). У стіні пророблювали вхід, який східцями сполучав древню поверхню з підлогою приміщення (Вісник АН, 8, 1949, 41); Я проробив посеред гребельки спуск для потоків (Н.-Лев., VI, 1966, 95); У своїй кабіні я проробив віконце, щоб розмовляти з пасажирами (Ю. Янов., II, 1958, 61); // Розмиваючи грунт, утворювати заглибини (про дію води). Степова, не дуже велика, річка крутилася туди й сюди серед рівної площини та й проробила собі якось дві дороги : одну в той бік, де було село, а друга була - сказати б - балка (Гр., І, 1963, 402).
2. перех. Виконувати, здійснювати що-небудь. Він не соромився власноручно пелюшки прати, більше того, проробляв це з таким виглядом, ніби вчиняв якийсь .. важливий ритуал (Гончар, Тронка, 1963, 301); Він цілував землю й пророблював інші формальності, що їх завели мандрівники, повертаючися на рідну землю (Ю. Янов., II, 1958, 54); Низка вечорів пішла на товариські бесіди, родинні справи, негайні засідання і збори. Були й інші позитивні речі, що їх конче треба було проробити (Кач., II, 1958, 27); Добравшись до плода, гусениця вигризала отвір в його оболонці та виїдала без залишку одну з насінин. Потім вона переповзла на інший біб і тут проробила те ж саме (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 365); // Вивчати, досліджувати що-небудь. Проробляти проблему.
3. тільки док., неперех. Робити (у 1 знач.) якийсь час. Як до Трійці проробим, На одежу заробим; А ще треба нам робити, Щоб і їсти, щоб і пити (Щог., Поезії, 1958, 80); У Варшаві я проробив майже рік (Довж., І, 1958, 18).
4. перех., перен., розм. Піддавати кого-, що-небудь гострій критиці, викривати чиїсь вади, хиби. Почали, «проробляти» [Надійку] на нарадах і засіданнях,.. на неї вже дехто почав спихати й відповідальність за підрив авторитету бригади (Коз., Листи.., 1967, 223); За свій вік я навіть мухи не зачепив мізинцем .., я її [стару] без гуркоту-грому проробив (Логв., Давні рани, 1961, 28); [Ляля:] Можете мене на зборах проробити. Від того нічого не зміниться (Собко, П'єси, 1958, 334).
5. перех. і без додатка, розм. Зазнавати втрат, збитків. - Інші всюди заробляють, а ти всюди проробляєш , - підвищує голос Марійка . - Бо уперся, мов кілок у тин, і навіть за медом не нагнеться (Стельмах, II, 1962, 235); // Витрачати що-небудь, позбуватися чогось. [Микола:] Господи, проробив чоловік свою силу на чужих людей, а тепер для себе лиш останочки лишилися (Фр., IX, 1952, 110).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проробляю | проробляємо |
2 особа | проробляєш | проробляєте |
3 особа | проробляє | проробляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пророблятиму | пророблятимемо |
2 особа | пророблятимеш | пророблятимете |
3 особа | пророблятиме | пророблятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проробляв | проробляли |
Жіночий рід | проробляла | |
Середній рід | проробляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проробляймо | |
2 особа | проробляй | проробляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | проробляючи | |
Минулий час | пророблявши |