просвітлювати
ПРОСВІТЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРОСВІТЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРОСВІТЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. перев. недок. Пронизуючи, заповнюючи світлом, робити що-небудь прозорішим або освітленим. В тій затоці, що біля радгоспу, водоростей зовсім нема, а тут їх цілий ліс під водою. Сонце просвітлює воду, і їх видно виразно, до кожного стебельця (Гончар, Тронка, 1963, 224); Руку її, заплетену в червоноліз, просвітлюють дрібні вогники цвіту (Стельмах, І, 1962, 344); Уже не раз пожежа просвітляла Повитий таїною небосхил (Перв., І, 1958, 311).
2. перен. Проймати радістю, насолодою (душу, серце і т. ін.). Той, хто хоче хвилювати, зворушувати і просвітлювати серця читачів, повинен сам бути схвильованим і зворушеним (Рад. літ-во, 1, 1961, 4).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просвітлюю | просвітлюємо |
2 особа | просвітлюєш | просвітлюєте |
3 особа | просвітлює | просвітлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просвітлюватиму | просвітлюватимемо |
2 особа | просвітлюватимеш | просвітлюватимете |
3 особа | просвітлюватиме | просвітлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | просвітлював | просвітлювали |
Жіночий рід | просвітлювала | |
Середній рід | просвітлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просвітлюймо | |
2 особа | просвітлюй | просвітлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | просвітлюючи | |
Минулий час | просвітлювавши |