простак
ПРОСТАК, а, ч. 1. розм. Простодушна, нелукава, трохи наївна людина. Дивакуватий і веселий Юрко - далебі не простак. Його дума важка і гостра, ритми серця тугі й напружені (Мушк., День.., 1967, 93); Іван вирішив не бути простаком і хитрощам священика протиставити хитрощі свої, хлопські (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 151).
2. театр. Амплуа актора, який грає простодушну, нелукаву, трохи наївну людину; актор, який виконує такі ролі.
3. заст. Простолюдин. Не дізнав [Іван] ані одної з тих прикростей, яких годі устерегтися кождому сільському простакові, котрий попаде на службу в панськім дворі (Фр., III, 1950, 145).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | простак | простаки |
Родовий | простака | простаків |
Давальний | простакові, простаку | простакам |
Знахідний | простака | простаків |
Орудний | простаком | простаками |
Місцевий | на/у простаку, простакові | на/у простаках |
Кличний | простакаче | простаки |