просторікувати
ПРОСТОРІКУВАТИ, ую, уєш і ПРОСТОРІКАТИ, аю, аєш, недок ., розм . Багато, часто беззмістовно говорити. «Нема часу, нема часу», а сама просторікую безконечно, дарма, що .. на цілковите написання статті маю тільки три тижні перед собою! (Л. Укр., V, 1956, 313); І пішов, і пішов наш Гарик просторікувати! Вже він сипав та сипав ті слова, мов горох з мішка (Чаб., Тече вода.., 1961, 107); Де взявсь Будяк, на пригорку розцвівся, Пишається, неначе пан, І просторікать заходився (Гл., Вибр., 1957, 169); Габовда гнівно з натовпу гикав : - Гоніть його, щоб більш не просторікав! (Забашта, Вибр., 1958, 211).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просторікую | просторікуємо |
2 особа | просторікуєш | просторікуєте |
3 особа | просторікує | просторікують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просторікуватиму | просторікуватимемо |
2 особа | просторікуватимеш | просторікуватимете |
3 особа | просторікуватиме | просторікуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | просторікував | просторікували |
Жіночий рід | просторікувала | |
Середній рід | просторікувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просторікуймо | |
2 особа | просторікуй | просторікуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | просторікуючи | |
Минулий час | просторікувавши |