просіл
ПРОСІЛ, солу, ч. 1. Дія за знач. просолити, просолювати і стан за знач. просолитися, просолюватися. Просіл риби .
2. розм. Солона риба; страва з солоної риби. - Може, він, або другий хто, їхатиме у місто , - попросю [попрошу] просолу купити... (Мирний, III, 1954, 24); Коли не забредеш к Мірошнику бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало..; У п'ятницю - просіл, з олією блинці [млинці] (Греб., І, 1957, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | просіл | просоли |
Родовий | просолу | просолів |
Давальний | просолові, просолу | просолам |
Знахідний | просіл | просоли |
Орудний | просолом | просолами |
Місцевий | на/у просолі | на/у просолах |
Кличний | просоле | просоли |