протомити
ПРОТОМИТИ, томлю, томиш; мн. протомлять; док., перех. Томити якийсь час.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протомлю | протомимо |
2 особа | протомиш | протомите |
3 особа | протомить | протомлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | протомив | протомили |
Жіночий рід | протомила | |
Середній рід | протомило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протомімо | |
2 особа | протоми | протоміть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | протомивши |