прошумілий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прошумілий | прошуміла | прошуміле | прошумілі |
Родовий | прошумілого | прошумілої | прошумілого | прошумілих |
Давальний | прошумілому | прошумілій | прошумілому | прошумілим |
Знахідний | прошумілий, прошумілого | прошумілу | прошуміле | прошумілі, прошумілих |
Орудний | прошумілим | прошумілою | прошумілим | прошумілими |
Місцевий | на/у прошумілому, прошумілім | на/у прошумілій | на/у прошумілому, прошумілім | на/у прошумілих |
прошуміти
ПРОШУМІТИ, млю, миш; мн . прошумлять; док. 1. Видати або викликати шум. - Розібрала? - допитується старшина . - Тобі не казав чоловік? - Який? - наче вітер прошумів поміж сохлою травою, поспитала Пріська (Мирний, III, 1954, 62); Луна його крику покотилась над плесом, полинула в поле, відгомоном прошуміла там (Скл., Святослав, 1959, 465).
2. Пройти, проїхати, пролетіти і т. ін. з шумом. Здоровенна грудка землі прошуміла над його головою (Мирний, IV, 1955, 18); - Гей, хто там! - почувся голос позаду приятелів , - побережись! Муляр і Вова розступилися. Мимо їх прошуміли сани (Вас., І, 1959, 93); - Що сталося? - кинувся Черниш навперейми якомусь піхотинцеві . - В чому річ? Стій! Солдат прошумів, не відповівши (Гончар, III, 1959, 139); // Пройти з дощем, снігом, вітром (про грозу, бурю і т. ін.). За вікном у мене Хуга прошуміла (Граб., II, 1959, 360); Перші весняні грози прошуміли рясними дощами й зливами (Літ. Укр., 30.ІV 1965, 1); * Образно. Будь легка, як вогонь, і весела, і вільна, й щаслива, Прошуми над душею моєю, мов радісна злива (Перв., І, 1958, 548); // перен . Пройти, закінчитися, минути (про певний відрізок часу або якусь подію). Прошумів з'їзд і свята - і ми лишилися при прозі (Коцюб., III, 1956, 313); Прошуміли літа, промчали, мов коні баскі, воронії... (Шиян, Гроза.., 1956, 455); // безос . - Було колись, було... - кивав головою Райко , - всього було... Прошуміло, прогриміло, та й сліду нема... (Вас., І, 1959, 146).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прошумлю | прошумимо |
2 особа | прошумиш | прошумите |
3 особа | прошумить | прошумлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прошумів | прошуміли |
Жіночий рід | прошуміла | |
Середній рід | прошуміло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прошумімо | |
2 особа | прошуми | прошуміть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прошумівши |