пукати
ПУКАТИ, аю, аєш, недок., ПУКНУТИ і ПУКТИ, кну, кнеш, док., діал. 1. Лопатися, тріскатися. Озимина зеленіла пишно, і пупчики на деревах пукали (Коб., II, 1956, 142); Пукла шибка (Сл. Гр.); І чого ти, серце моє, тремтиш як листок на вітрі? І чому ти, серце моє, не пукнеш? (Стеф., II, 1953, 40).
@ Пукати від сміху - дуже сміятися. Співаночок таких вимудрує [Яків], що пукати від сміху (Хотк., Довбуш, 1965, 114).
2. Стукати. Кричить баба, репетує, Пукає в вікно (Рудан., Тв., 1959, 174); Ой піду я під віконце, пукну (Сл. Гр.).
3. Стріляти. Чи там пукне з пістоля, а ми вже думаємо: з пушок палять, і вже вбито кого-небудь (Кв.-Осн., II, 1956, 389); // Ляскати. Гукали на Івана од хати, але він того не слухав, збирав малини, пукав з листочків (Коцюб., II, 1955, 307).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пукаю | пукаємо |
2 особа | пукаєш | пукаєте |
3 особа | пукає | пукають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пукатиму | пукатимемо |
2 особа | пукатимеш | пукатимете |
3 особа | пукатиме | пукатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пукав | пукали |
Жіночий рід | пукала | |
Середній рід | пукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пукаймо | |
2 особа | пукай | пукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пукаючи | |
Минулий час | пукавши |