пуповина
ПУПОВИНА, и, ж. У плацентних тварин і людини - шнуроподібний утвір, через який з організму матері в зародок надходять поживні речовини. На лузі під стогом і сина породила [Олеся]; підпливаючи кров'ю, перегризла пуповину (Стельмах, II, 1962, 115); Пуповина може бути вхідними ворітьми для інфекції, і тому обробляти її треба дуже старанно (Хвор. дит. віку, 1955, 33); * Образно. Довго і важко відбувався в нашій Ковалівці цей процес, коли перерізали криваву пуповину дрібного власника (Кучер, Трудна любов, 1960, 122); * У порівн. Від будки пуповиною тягнеться кабель, - він єднає трактор з течією води в Росі (Вол., Наддн. висоти, 1953, 204).
@ Обривати з пуповиною що - рішуче, безповоротно відмовлятися від чого-небудь, покидати щось. Невже він такий боягуз, невже його душа із лопуцька? Ні, як обривати, то сьогодні ж треба обривати все з пуповиною (Стельмах, II, 1962, 55); Пуповиною приростати (прирости, зростатися, зростися, бути зв'язаним) - бути міцно зв'язаним з ким-, чим-небудь. Я змушений був сидіти з Саньком на одній парті, бо зв'язаний з ним був міцною пуповиною (Збан., Єдина, 1959, 04).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пуповина | пуповини |
Родовий | пуповини | пуповин |
Давальний | пуповині | пуповинам |
Знахідний | пуповину | пуповини |
Орудний | пуповиною | пуповинами |
Місцевий | на/у пуповині | на/у пуповинах |
Кличний | пуповино | пуповини |