пустота
ПУСТОТА, и, ж., заст. Пустощі. - А на вулиці що я забула? Іграшки та пустота, та, гляди, станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Кв.-Осн., II, 1956, 27).
ПУСТОТА, и, ж. 1. Якість і властивість за знач. пустий 1-4. Під шумними фразами ми відчули цілковиту пустоту серця та брак усяких переконань (Фр., XVI, 1955, 355); - Пікнік, бал, маскарад.. Невже ви не почуваєте всеї [всієї] пустоти, всеї нікчемності такого низького, недостойного розумної людини існування? (Хотк., І, 1966, 55); Він твердо переконаний, що Устина рано чи пізно зрозуміє душевну пустоту і нікчемність Марка (Мист., 1, 1959, 15); // Відсутність людей де-небудь. Кругом бори та болота, Туман, туман і пустота. Людей не чуть, не знать і сліду Людської страшної ноги (Шевч., І, 1963, 241).
2. Нічим не заповнений простір. Твій розум не збагне того світового простору, твої очі не проглянуть його пустоти, твоя думка не досягне його краю (Мирний, IV, 1955, 323); Жодна [атомна] частинка не може досягти швидкості більшої, ніж швидкість світла у пустоті (Наука.., 5, 1960, 11).
3. спец. Порожнина всередині чого-небудь суцільного. Про Борщівські печери пишуться дисертації, їх згадують серед найбільших карстових пустот на земній кулі (Рад. Укр., 5.I 1966, 4); В разі виявлення пустот в металі заготовка бракується (Роб. газ., 24.XI 1964, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пустота | пустоти |
Родовий | пустоти | пустот |
Давальний | пустоті | пустотам |
Знахідний | пустоту | пустоти |
Орудний | пустотою | пустотами |
Місцевий | на/у пустоті | на/у пустотах |
Кличний | пустото | пустоти |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пустота | пустоти |
Родовий | пустоти | пустот |
Давальний | пустоті | пустотам |
Знахідний | пустоту | пустоти |
Орудний | пустотою | пустотами |
Місцевий | на/у пустоті | на/у пустотах |
Кличний | пустото | пустоти |